Відповідальність за життя
Sam
Світ розпадеться у пил Біль стане двоїчним кодом Зникне щастя що пережив Разом з емоційним голодом В доказ щирої любові Прольєш пять літрів крові Дістанеш сердце, виймеш очі Дурітимеш: щодня, щоночі.. "Деліт" не видалить оновлення Нажаль усе збережено Роки становлення Перепони безмежні Всесвіту взагалі наплювати Що ти хочеш тут вполювати Переклади відповідальність на Бога На Шиву, Алаха байдуже на якого Плекай відчай для нього Та хто тоді йде твою дорогу? Безсенсовне жорстоке життя Не чує вою, ниття Тримай гордо ланцюгове намисто І сенс шукай особистий
2023-07-09 12:02:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sam
ооооо, дякую🥰
Відповісти
2023-07-09 12:11:07
Подобається
Sam
,🥰🖤🥰
Відповісти
2023-07-25 19:51:53
Подобається
Інші вірші поета
Блакитні води Краса Шрьодінгера Психопат Сходи з розуму, молись
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4898
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2879