Втекти від сумління

Роузі Рей

Холодний вітер,я холодна крижана, Сиджу на лавці одна, Не відчуваю я тепла, всю морозить в середині.. Я як айсберг в океані, Титанік що пішов на дно, Так,хочу від сумління втекти, Не знати куди заведе дорога, Трепет вітру,спів птахів, На дахах чутно як падає сніг..

2023-07-19 08:37:05

3

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Олег Шаула

@Роузі Рей ну в вас 6 рядків описують буквально одну й ту ж саму обставину: холодно. Ще одна просто про природу навколо, виходить що реально щось робить 4 рядки. Не з метою негативно висказатись про вірш, просто таке перевантаження синонімічними рядками не в плюс тексту. Мені цікавий ваш розвиток, тож підпишуся.

Відповісти

2023-07-20 09:33:56

1

Роузі Рей

@Олег Шаула ❤️

Відповісти

2023-07-20 09:48:42

Подобається

Роузі Рей

@Олег Шаула я теж можу пояснити чому саме така тематика у мене віршів.Дивіться,я їх пишу,бо це моє,моя версія віршів,я їх пишу тому що наприклад описи природи так як нормальний вірш візьмемо Л.Українка "Лісова пісня" я не можу так писати це не моє,я пишу те що можу те що мені йде,надихає,можливо я й пишу не ідеально але поціновувачі моєї творчості темної,холодної,бездушної є..я пишу те що подобається мені,і до мене доходить що можливо я й трішки перебільшую,але сенс віршів у мене одинаковий,я хочу показати що є різні люди одним дано писати пейзажні вірші,іншим інші,а ще іншим про диявольське кохання,просте кохання,та й взагалі життя.Вірші про смерть,вогонь,диявола це моє,я це пишу..можливо є ще люди які можуть це описувати,але нажаль з мого оточення майже таких людей немає які про це й тільки пишуть.

Відповісти

2023-07-20 10:02:23

Подобається

Схожі вірші

Всі

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

8976

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1923