Втекти від сумління
Холодний вітер,я холодна крижана, Сиджу на лавці одна, Не відчуваю я тепла, всю морозить в середині.. Я як айсберг в океані, Титанік що пішов на дно, Так,хочу від сумління втекти, Не знати куди заведе дорога, Трепет вітру,спів птахів, На дахах чутно як падає сніг..
2023-07-19 08:37:05
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Олег Шаула
@Роузі Рей ну в вас 6 рядків описують буквально одну й ту ж саму обставину: холодно. Ще одна просто про природу навколо, виходить що реально щось робить 4 рядки. Не з метою негативно висказатись про вірш, просто таке перевантаження синонімічними рядками не в плюс тексту. Мені цікавий ваш розвиток, тож підпишуся.
Відповісти
2023-07-20 09:33:56
1
Роузі Рей
Відповісти
2023-07-20 09:48:42
Подобається
Роузі Рей
@Олег Шаула я теж можу пояснити чому саме така тематика у мене віршів.Дивіться,я їх пишу,бо це моє,моя версія віршів,я їх пишу тому що наприклад описи природи так як нормальний вірш візьмемо Л.Українка "Лісова пісня" я не можу так писати це не моє,я пишу те що можу те що мені йде,надихає,можливо я й пишу не ідеально але поціновувачі моєї творчості темної,холодної,бездушної є..я пишу те що подобається мені,і до мене доходить що можливо я й трішки перебільшую,але сенс віршів у мене одинаковий,я хочу показати що є різні люди одним дано писати пейзажні вірші,іншим інші,а ще іншим про диявольське кохання,просте кохання,та й взагалі життя.Вірші про смерть,вогонь,диявола це моє,я це пишу..можливо є ще люди які можуть це описувати,але нажаль з мого оточення майже таких людей немає які про це й тільки пишуть.
Відповісти
2023-07-20 10:02:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3891
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2574