...
Століття минають із часом. А рани зникають назавжди. Полонені йдуть із зав'язаними руками. А я уся в крові від гострого лезаножа. Тріск,з мене кров жилами тече. І я піднімаюсь все вище до пекла. Там місце моє,сила моя. Тепер я навіти слуга твоя. Гаряча кров,я відчуваю її. Ти так і не зміг ніколи сказати щось мені. Я жила,в солодкій брехні, Але так і не сказала ніколи "Ні" Просто не змогла сказати що мені боляче. Не стала,заважати тобі, Хоча хотіла жити досі ще. А з рідних був лише ти. Я тепер нещасна,все життя. Верни мене із забуття. Я прошу,молю тебе, Хай буде барвами життя.. Я не хочу жити у сірих тонах. Стіна замкнути,чотири кута.. Я хочу зникати. Дозволь зробити останнє бажання. Бо більше я не побачу нікого..
2023-11-09 10:23:23
11
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914