Квітучі лаванди
Роузі Рей
Квітучі лаванди,розквітли навкруги. Вони схожі на твої осінні думки Лавандовий світ, де кольори танцюють, Легка паляча ніжність літа на долонях. Лаванди квітнуть, як вишукана мелодія, В їхніх ароматах душа знаходить спокій. Ти гинеш як їхні пелюстки.. Зриваєшся із затонувшої біди.. Пурпурні мрії гинуть як квітки, Таємничий сад, де кожна квітка — як струна, Що грає в симфонії краси, лагідної й теплої. Як осінній ліс я зігріваю тебе.. Ти так страждав щоб зараз отримати все. Та нічим квітам відплатити не все ти можеш получити свою ти душу не відай цим лавандовим полям . . . Співавторство з чудовою @avakadoshou
2024-01-06 16:53:11
8
0
Інші вірші поета
Жриця пекла Місія янгола Я нічого не попрошу взамін.. ...
Інші поети
Pavlik Panko
@Pavlo_Panko
Pirania Artist
@Pirania_Artist
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11869
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2057