..6..

Роузі Рей

Вона вчила мене жити,боротись за життя.. Я їй вдячна від душі.. Я дуже полюбила її,полюбила своє життя,й себе.. Але,інколи настане темрява в очах.. І знову я стану не собою.. Вона підтримає,визволить з кайдан.. Розв'яжить мене від цього,від такого життя.. Яке складається як пазли з тисячі деталей.. Вона допоможе мені їх скласти.. Розібратись в житті,почуттях.. В симпатії,коханні.. Ці пазли як нитка,куди заведе не знаю.. Чим закінчиться життя,коли обірветься.. Я хотіла розділити з нею своє тепло.. Що є у душі..зігріти її.. Я не можу більше терпіти образи.. Я випалюю гнів,вона мене зупиняє.. Єдина людина що здатна мене зупинити.. Ненаробити помилок,за які потім платити мені.. Я їй вдячна за науку життя,за моралі що вичитувала мені вона.. Не злилась на мене,а навпаки говорила спокійно.. Щоб до мене дурної все дійшло.. І я так більше не робила.. Вона навчила мене знову дихати.. Вільно,незалежно.. Вона моє маленьке сонечко! Я її люблю!Ціную!Понад усе!

2023-05-08 08:39:34

3

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5598

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1895