Восторг души
А ты пришла стихийно - как огонь! Испепеляя всё, что было прежде. Я протянул тебе свою ладонь, И затаился в призрачной надежде. Нет, не пришла. Скорее, ты явилась. Так лик святой нисходит к нам с небес. Жизнь расцвела, она преобразилась. Как прежде жил я в мире без чудес? Незряче брёл, утративши стремление. Оглох от лжи, от скуки онемел. И тут возникла ты! Как откровение. Напомнив мне о том, кем быть хотел. Азартным щёголем всю жизнь себя обкрадывал, Пока не понял - лишь любовь в цене. Я так хочу, чтоб Бог тебя порадовал За тот восторг души, что даришь мне.
2023-02-03 09:57:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6872
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6114