СНЕГА КИЛИМАНДЖАРО
Андрій Лаврик
Истлели мысли - углИ пожара, Теперь их времени льды остудят. Укрыт «Снегами Килиманджаро», Жду самолёта. Его не будет. Дышал тобою, как кислородом. Финал трагедий всегда внезапен: Не обработали чувства йодом, Они погибли из-за царапин. Вся жизнь по сути - бред перед смертью, - Уходят даты, мелькают числа. И одурманенный круговертью, Ни в чём уже не находишь смысла. Порой - как вспышки - глаза и шея, Запах пионов, музыка смеха... Не сплю. Читаю Хэмингуэя, - Лишь он роднит нас, звуча, как эхо.
2023-02-05 19:52:33
1
0
Інші вірші поета
ЖИТТЯ БЕЗЖАЛЬНО СТАВИТЬСЯ ДО ВСІХ ІДЕАЛІСТІВ ВНОЧI ДУМЫ РАССВЕТ
Інші поети
Kerrigan
@korolevaklunkov
Jasper Zabini
@Jasper28
Уляна
@Ulyana_New
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4572
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4694