СКАЗКА ЛОЖЬ, ДА В НЕЙ НАМЁК!
Три типочка под окном Пили поздно вечерком. «Пить» уместно тут едва ли. Проще говоря – бухали. Через слово слышно «нах», Ницше, Кант и Фейербах Перед этими умами Выглядели б пацанами. На штанах горят лампасы – Заводские «Адидасы». Каждый умудрён на вид, А в зубах бычок дымит. В общем так – живут красиво, Водкою шлифуют пиво. Тут, ребята, и Сократ Раздуплился бы навряд. Их судьбина не горька – От подъезда до ларька. Сбегают туда-обратно, И кайфуют, и приятно. «Кабы я бы был министром, - Молвил первый, сплюнув быстро, - Я б пиваса накатил И дела все разрулил: Весь бюджет бы разделил, Кого надо посадил, Все бы стали уважать Родину, блин, - вашу Мать». «Не гони коней, постой, - Говорит ему второй, - Если б стал министром я бы, То за мною б сохли бабы. Даже Светка из второй Волочилась бы за мной». «Да ну что вы прям как дети, - Слово взял типочек третий, - Глубже тут смотреть изволь – Дорожает алкоголь. Я б указом министерским, Мучаясь похмельем зверским, Ввел госпомощь. Вот где сила. Водку. Три ведра на рыло». Так братки страну спасали. Ночь, считай, прозаседали. А на утро был итог: Кто-то кнопки в лифте сжёг. Ещё лавочку сломал, Брань на стенке написал, Разбросал окурки всюду, Навалил бутылок груду, Лампу с цоколем украл, Карусельку облевал, А перед гаражными воротами Ещё долго пахло патриотами.
2023-01-19 14:44:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11461
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4892