ЛЕТО. ПОСЛЕСЛОВИЕ
Аритмичное до безумия, Сердце истинный ищет азимут. Словно лава на дне Везувия, Страсти лета – консервы на зиму. Под Coldplay неземное «Gravity» Тресни красного граммов двести. В базе данных совместной памяти Мы с тобою как прежде вместе. Отмотай назад, смело жми на play. Правда, славное про любовь кино? Приходи сюда – в тёплых снов музей. Нам, по сути, большего не дано. Эти грёзы не в нашей власти. Сохраняем их. Кто осудит? То, что было, зовётся «счастье», Потому что уже не будет. Слишком рано для главных ответов, Для несказанных слов слишком поздно. Ты куда так несёшься, планета, Сквозь холодные эти звёзды?
2023-01-30 10:30:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3413
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4793