HYPNOTIC

Андрій Лаврик

Вона, напевно, така єдина. Від Філадельфії до Бейрута. Грація в неї легка, зміїна, Її вуста - то п’янка отрута. А як бадьорять її обійми! Міцніш, ніж вранішня чорна кава. Так будьмо поруч у час нічний ми! Спокусник Змій, наймудріший Каа. Кохання квітне в нас візерунками Яскравими, як зміїна шкіра. І тіло тішиться поцілунками, - Як кобра в спритних руках факіра. Ця пристрасть - ніби рекламний ролик: До раю вабить - ніжна й ласкава. Дивлюсь у вічі я їй, - так кролик В захваті дивиться на удава.

2023-02-04 07:33:34

Інші вірші поета

Осень в столице РЕФЛЕКСИЯ ОДОЛЖИ МНЕ ВЛЮБЛЁННОЕ СЕРДЦЕ Увижу скоро судеб дирижёра я

Інші поети

Schüra

@shura_smit

The_Sadistic_Teen X

@The_Sadistic_TeenX

MARI

@marsikitsme

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1809

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4214