ФАНТОМНОЕ
Мне губ любимых не касаться, Не обнимать тебя прилюдно, В любви тебе не признаваться Так, словно в мире мы одни. Всё во вселенной объяснимо, И только чувство безрассудно, Надежда – мой палач незримый, Давай, терзай меня, казни! Я знал, что расстаются люди, Что сочтены мгновенья счастья, Хитросплетенья наших судеб – Ума и сердца вечный спор. Но пока мы сплетали руки, Мы верили – всё в нашей власти. В ночИ кромешной слышишь звуки? Так точит память свой топор.
2023-01-20 09:47:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13104
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2604