FABER EST SUAE QUISQUE FORTUNAE
Не глупи. Ничего не предписано свыше заранее, А иначе весь мир – лишь пиратская киноподделка. Для кого-то и жизнь – только скучный процесс умирания, Для других даже смерть – как для рельс поворотная стрелка. Если верить судьбе, человек – лишь предмет интерьера. Так нелепый диван - по фен-шую - мешает проходу, Так был волк превращён своей трусостью в той-терьера, И привык, и по-рабски влюбился в свою несвободу. Не о робости, не о геройстве. О здравом смысле. Бытиё наше - это скорее курок на спуске. Неужели приятнее думать, что мы «зависли», Как дешёвый компьютер без опции перезагрузки. Не сочти же за грубость шальные мои мыслишки, Этих слов не писал бы враждебный и злой наблюдатель. Наш сюжет не линеен, как в старой потёртой книжке, Наш читатель небесный – соавтор и книгоиздатель. «Виновата религия, школа, дурная наследственность», - В этой логике эхом разносится смысл обезьяний. Тебе просто приятно спихнуть на кого-то ответственность, Пожиная прогорклые следствия наших деяний. «Каждый миг нашей жизни в «repeat» закольцован навек», - Нам «прокрякают» это газетные жёлтые утки. Лично я не хочу повторяться сто раз, словно трек В магнитоле водителя пригородной маршрутки.
2023-01-31 21:10:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5959
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11023