Что делать теперь? Хоть скули

Андрій Лаврик

Что делать теперь? Хоть скули. К тебе не попасть мне в гости. Вчера задубевшей земли Я в яму швырнул три гОрсти. В разверзшейся пастью могиле Виднелась обивки синь. Лишь певчие хором выли: «Ныне и присно! Аминь!» Мир жизнь как свечу оплавил. Ты в ангельском хоре солируй, А нам поп обрюзгший гнусавил Крестясь: «Господи, помилуй!». А ветер шептал мне: «Худо». Туман был в лучах фиолетов. Ты в мире потерь, откуда Не купишь обратных билетов. Свой век на часах отмерь - Такая для всех награда нам. И память моя теперь Пропахнет тоской и ладаном. Но там - под землёй - тебя нет. И это всё ложь. Не так ли? Тела – только временный след. А похороны - спектакли. Бездумно. Грешно. День за днём Бежим, словно лошади в мыле. И лишь после смерти живём Во всех, кого мы любили.

2023-02-09 09:47:41

Інші вірші поета

Як ти це робиш? ЛЮДИ, ТОЛПЫ, СЛОВА, МАШИНЫ НОЯБРЬСКОЕ НАСТРОЕНИЕ НЕОТПРАВЛЕННОЕ ПРОЩАЛЬНОЕ ПИСЬМО

Інші поети

D. K.V.

@d_kv

Patria Puella

@_E_N_D_

@follower_number_0

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16509

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5593