БЕЗНАДЁЖНОЕ
Крах идеалов предвиден ещё был Сервантесом,- Подвиги в эру «Фейсбука» уже не в цене. Мы – нечто среднее между дельфином и вантузом: Ныряем, резвимся, но большею частью в гoвнe. Шансы на счастье выглядят крайне ничтожными. В канализации роясь, твердишь ты: «Я клад ищу». Знаки с банкнот для нас уже стали дорожными – Мы по ним движемся верной дорогою к кладбищу. Если бы знали – ходили б с зажатым носом, - Души смердят зловонной гнилой мертвечиной. Мы эту вонь запшикаем «Хьюго Боссом», И оправдаем жизнью своей крысиной. В урну мечты – орехов пустые скорлупы. Ныряем опять смелым вантузом в гущу из дел. Таскаем по городу бедные душ наших трупы В красивых гробах из нарядных, ухоженных тел.
2023-02-04 20:59:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7745
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1351