АКУТАҐА́ВА
На підвіконні забута кава, Час зупинив звичний рух планети. Переді мною Акутаґа́ва – Розповідає свої секрети. Смачна печеня шкварчить в пательні, Певно, вчинити хоче пожежу. А я читаю «Муки пекельні», І за митцем Йосіхіде стежу. Всі сльози стануть лише вологою, Якщо до творчості маєш хист. Коли ти йдеш власною дорогою, Життя отримує справжній зміст. Самотність діє митцю на нерви, Та знайдеш тільки коли загубиш. Щоби створити справжні шедеври, Треба убити усе, що любиш.
2023-02-12 16:11:24
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Еліна Сірик
Чудовий вірш!
Відповісти
2023-02-12 17:18:03
Подобається
просто веселка
Останній стовпчик прямо в серце...
Відповісти
2023-02-12 19:40:00
Подобається
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-02-12 21:17:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2878