Не всі були поети в історії...
Рыжая
Не у всіх були ідеальні думки І не всі були поети в історії. Але ці прості рядки Створюють картину гармонії. Розповідають про кохання, Десь про сміх, що був в житті І про тяжкі розчарування. Проте, як був у небутті. На дні забутої вже прірви, Де сльози тануть, як сніги. Вивітрюють з-під пе'ра барви, Бо врятувати їм лиш до снаги! Знайти надію на розпутті, В щирих рядках надію! Не залишитись в забутті, Мрію, свою зігрію!.. Так..Не усі були поети в історії, Але усі відкривали дверця, Створювали картину гармонії, Від щирого сердця... P.S: На фоне, фрагмент моей картины "Море". Пишу на заказ.
2020-05-17 17:43:32
9
0
Інші категорії
Любовні Гумористичні Вірші до свят Соціальні Історичні Подійні
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
moody_bear_
@moody_bear_
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2633
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1656