هل تستحِق
Mati Mati
انا حُلوة عليك كالنَزاهة لكنك تستمر بصدي كما لو كنت مُرَّة كالاثام شائِكة كالأوزار انتَ بهذا تشرخ قلبي بطريقة دموية لا تحتمل لما لا تُذعن فقط ؟ لكنني احيانا اعود و افكر هل انتَ تستحق مِني كل هذه العواطف الشَّجية ام انّني فيكَ اُهدِرها عَبثا ؟ هل سَتسطيع مُجابَهة حُبّي الرّمادي الخَانِق بشَلوِ يُحابيه مِن حُبك الوَّقاد ؟ و إن فعلتَ هل انا سَاتقبل ان يَكون لدَي مُنافس في الحب ؟ هل ساتركك للحياة تنهشك ؟ انا مُتملكَة حد القتل اقسم لك احْيانا اخَاف عَليكَ مني لانني انثَى وَ النِّساءً مَاكِرات
2020-07-25 08:49:35
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
سمراء
💖💖💖
Відповісти
2020-07-25 15:57:56
Подобається
Mati Mati
@سمراء 😘💗
Відповісти
2020-07-25 15:58:10
Подобається
KIM YONA
يعيني يا بنتي انتي بتعاني 🙁💔
Відповісти
2020-07-26 00:21:23
Подобається
Інші вірші поета
مشاعر اولى .. لَسْتُ قُل للمَليحة Overfeelings
Інші поети
Anntuanetta
@Anntuanetta
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2218
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2790