فتاتي العربية: رجل ما عاش للحب يوما!
سِرْتُ مَعَ الأَيَّامِ بِلاَ هُدًى، حَتَّى ظَهَرْتِ أَنْتِ فِي حَيَاتِي، تَطْرُقِينَ قَلْبِــي بِعُنْفُوَانٍ، تُدَاعِبِينَ فُؤَادِي. عَيَّنْتُكِ حُبِّي، أَعْلَنْتُكِ ملْكِي و سَلَّمْتُكِ زِمَامَ نَفْسِــي. يَاسَمِينَتِي أَنْتِ، بَتَلاَتُ قَلْبِــي أَنْتِ و عِطْرُ حَيَاتِي أَنْتِ. سَيِّدَةٌ قَوِيٌ حُضُورُهَا،سَفَّاحَةٌ،مَلاَكٌ أَرْسَلَنِيهِ الرَبُّ مِنَ السَّمَاءْ. شَكَكْتُ لَحْظَةَ رَأَيْتُهَا إِنْ تَلَقَّتْ يَوْمًا وَاحِدًا دَرْسًا فِي الحَيَاءْ. إِقْتَحَمَتْنِيِ، فَٱسْتَعْمَرَتْنِي فَٱغْتَصَبَتْ مَشَاعِرِي فِي الخَفَاءْ! قَتَلَتْ ٱلاَفَ النِّسَاءِ دَاخِلِي وَصَيَّرَتْ نَفْسَهَا المَلِكَة. أَنَا رَجُلٌ مَا عَاشَ لِلْحُبِّ يَوْمَا، أَجِدُهُ اليَوْمَ يُسَيِّرُنِي دَوْمًا. لَمْ أَطْلُبْ مِنَ الرَبِّ شَيْئًا سِوَى حَيَاةً هَادِئَةً وَ لَكِنِي غَرِقْتُ فِيهَا حَتَى ٱخِرِ رَمَقْ فَأَقْسَمْتُ بِهَا رَبَّتِي وَ إِعْتَنَقْتُ حُبَّهَا دِينًا فَعَاقَبَتْنِي السَّمَاءُ أَشَدَّ العِقَابْ وَ تَعَذَّبْتُ أَشَدَّ العَذَابْ وَ لَكِنْ مَــا تُبْتُ عَنْ إِثْمِي! رُمِيتُ بَعْدَ عِزِّي ذَلِيلاً عَلَى قَارِعَةِ الطَّرِيقْ تُؤْنِسُنِي الذِّكْرَيَاتُ و تُعَزِّينِي قِنِّينَتِيِ يَرْوِينِي السُكْرُ طَيْفَهَا بَيْنَ أَحْضَانِي وَ شَفَتَاهَا بَيْنَ شَفَتَيَّ ثُمَّ يَأْخُذُنِي السُّعَالُ فِي غَفْوَةٍ دَامِيَة وَ يُؤَرْجِحُنِي المَوْتُ بِدَفْعَةٍ مِنْ يَدَيْهَا. بِئْسًا...لَطَالَمَا خَمَّنْتُ أَنَّ الحُبَّ لاَ يَجْلِبُ سِوَى المَشَاكِلْ، وَ لَكِنَّ مَا حَصَلَ مَعِي شَيئٌ لَمْ يَخْطُرْ لاَ عَلَى بَالِي وَلاَ عَلَى خَاطِرِي... ×فتاتي العربية× ×جيون× ••••~ ❤
2020-08-06 22:30:57
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2786