Абрикоси
Владислава Тріус
Вибираю абрикоси своєї душі з твого волосся-трави і думаю: "Боже, лишень вбережи, лишень заступи і закрий від негод його мовчазний рот. Поцілуй його руки, подзьобані тим, що робили й томились крізь ночі і дим. Лишень захисти й течією ріки віддай всі печалі мені". Ти заплющуєш очі, а цвіт абрикос, що з волосся-трави вибираю, куйовдить мій голос, і з неба хтось говорить: "Таки заступаю".
2022-10-09 15:48:01
6
0
Інші вірші поета
Чай Українська ніч Сварка Забуття
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3446
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1921