ягодиний ад
Мої очі вкрай наповнені слізьми Ні,не через гострий біль у серці Не через те,що загубилась між людьми Чи загубила в лісі десь своє відерце І навіть не у голоді причина Та й наче спрага мучить не збиралась І діло не у тому що дитина Яка лишень по ягоди припхалась Уже в матусі проситься назад Аби на трошки,ну хоч на одну хвилину Покинути цей ягодиний ад Але вже мусить якось цю добить годину Щоб вже отримати щаслужений свій клад І з купою грошей у магазин полинуть Не повертаючись ніколи вже назад
2018-06-21 14:07:36
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юля Штука
Посміхнув вірш) 👍☕непогано
Відповісти
2018-06-22 11:27:22
1
Майже Янгол
@Юля Штука дякую😄
Відповісти
2018-07-06 18:32:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2595
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3996