Tomber
Mémé Paradoxx
Tomber Lentement Sans voir le fond Les yeux fermés Se laisser aller Mais avoir peur Du noir Comme un enfant Tomber Lentement Sans respirer S'abandonner Dans le gouffre A venir Temps qui s'échappe Des doigts Et file si vite Pourtant tomber Lentement Si lentement Encore Et toujours Tomber Mémé
2022-11-18 11:05:12
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Mémé Paradoxx
@lys merci beaucoup ☺️
Відповісти
2022-11-19 15:09:12
Подобається
KAYSEE
J'adore ! Le rythme est vraiment bien mené et les mots sonnent si bien Merci pour ce joli moment
Відповісти
2022-11-19 16:25:16
1
Mémé Paradoxx
@KAYSEE je t'en prie ! Merci pour ce gentil retour, heureuse qu'il t'ait plu 😆
Відповісти
2022-11-19 17:35:27
1
Інші вірші поета
ac Histoire triste Sage Chêne Souvenirs étoilés
Інші поети
Meisongdi Riamroi
@Meisongdi_Riamroi
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5458
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2425