Le silence de la nuit
Un bruissement, des brindilles Qui craquent. Un hululement lointain. La nuit, la forêt est reine. La brise légère souffle Entre les hautes branches, La lune peine à glisser Ses rayons pâles Dans ce complexe enchevêtrement. Soudain, un fauve bondit, De sa gueule aux dents acérées, Il saisit le lapin imprudent et Le tue sans pitié. À la sombre obscurité se mêlent Rouge et blanc, sang et pelage. Seuls demeurent, Deux yeux jaunes dans la pénombre. Mémé
2020-12-10 09:58:26
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mémé Paradoxx
😊😊😊
Відповісти
2020-12-10 19:57:28
Подобається
Cadelle Cadelle
Descriptif, sombre, glaçant, j'adore 👌🏼
Відповісти
2020-12-12 21:17:09
1
Mémé Paradoxx
@Cadelle Cadelle Merci beaucoup !! 😊
Відповісти
2020-12-12 21:20:32
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2147
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5446