Твоя казка
Тихо... Ангельський шепіт. Тихо. Напевно це перший раз... Із сонця промінь- тихесенько впав. З долоні дитини- грайливо заграв. Та повість ця не про промінь грайливий, повість ця про душу дитини. ♦ Тихо. Ангельський шепіт. Тихо. Оповідач усміхається хитро, слухайте й думайте брехня чи це правда, А історію знати, вам все-таки треба. Там де море та хвилі бурхливі, там де усе на світі можливо, Тільки в уяві незламної сили, може ожити кінцівка щаслива. Створити її не кожному сила, це зробила тільки дитина. Сидить собі тихо, тихенько читає а вирій пригод в уяві триває. Там феї і гноми , там Малі і великі, русалки, чорти, там нечисть нечиста. Та тільки у казці усе нам можливо, Погані герої добро сотворили. Просторі ліси, поля та долини Всякої честі наповненні сили. Ріки, озера, підземні джерела Кращі за ліки від болю та смерті. Чаклунка там тихо собі почаклує Наворожить та життя тобі порятує. Ти тихо спитаєш "у чому тут сила? ", Оповідач усміхнеться й відповість тобі сміло, що розум та серце усякому сила оману та чари розпізнати під силу . Дитина та сповнена чистої мрії Це і зробило кінцівку щасливу. Адже в уяві усе нам можливо, навіть герої негативи, пасиви. Сидіть тепер думайте Брехня чи це правда, Історію розповів я, усе там як треба, а дитиною стати кожен так сміє, просто повірте в чародійнії сили. ♦ ♦
2018-05-26 10:41:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2717
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2932