Останній раз
Все, останній раз і я забуду І, щоб не казав, щаслива буду. Все, назад шляху уже немає, Там мене нічого не тримає. Все, я ожила і вперед іду, Згадаю, скучу, але не зверну. Не можу мрій своїх позбутися, Плисти по течії, забутися. І кожен раз тому я знов встаю, І піднімаю крила і лечу, Не завжди легко й просто не завжди Та буде, так як хочеться мені. Моє життя і лише вибір мій, Якщо зі мною ти, то зрозумій, Бо все ж не може бути правди дві І добре з тим з ким сходяться шляхи. Безмежний простір і можливості, В творінні частка є чарівності. Бажання, віри і зусиль сповна, Я завжди там, де є моя душа.
2022-02-13 11:40:16
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2366
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3799