Облиш
Облиш, я прошу зупинись, Залиш, прошу, того лишись. Час невгамовний і летить І завтра буде інша мить,  І будуть виклики нові, І іншими вже будем ми. Те що важливо зараз є - Забудеться і пропаде. Образи, сльози, біль, слова, І втома, гроші, боротьба, То тимчасове і пусте І щастя тобі не дає. Ти мрій своїх не забувай, Себе ніколи не втрачай! У нас лише одне життя І в ньому є завжди мета. І вибір твій куди іти, Як жити і життя пройти.
2022-02-11 11:47:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2780
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4091