Облиш
Облиш, я прошу зупинись, Залиш, прошу, того лишись. Час невгамовний і летить І завтра буде інша мить,  І будуть виклики нові, І іншими вже будем ми. Те що важливо зараз є - Забудеться і пропаде. Образи, сльози, біль, слова, І втома, гроші, боротьба, То тимчасове і пусте І щастя тобі не дає. Ти мрій своїх не забувай, Себе ніколи не втрачай! У нас лише одне життя І в ньому є завжди мета. І вибір твій куди іти, Як жити і життя пройти.
2022-02-11 11:47:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3799
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4849