Совість.
Михаил Петровский
Совість. Лунає біль задавненний. Під ребрами пече. Лікують совість правдою. Сльозою від очей. Лікують совість мукою. Стражданнями в ночі. Безногою,безрукою. Краплиною душі. Лікують совість церквою. І щирим каяттям. Між живими й мертвими. Між смертю і життям. Лікують совість відчаєм. Розпеченним вогнем. Словами завжди вічними. Оголенним мечем. Лікують совість совістью. Якщо вона ще є. Якщо не зникла повністью. І хоч трішечки жиє...
2020-01-05 13:05:44
0
0
Інші вірші поета
Переміни Морська ідилія Згадай... Голуб .
Інші поети
Юрий Тим
@currentlib
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1459
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2620