Ї
Ирина Дзвин
(18+)
Набридло плентатись пітьма І слухати усіх розумних, Що все-те бачили та знають Що до дверей тебе штовхають, Як бидло непорозуміле, Що смикається до нічого, Та шепотять тобі на вуха: -Прости, прими й відпусти, Однаково нічо не зміниш, Все, як є…А решта- суєта. Йди-но, доця, медитуй, вгамуй свій мозок булькотючий. А ні, так буде ще болюче… Навіщо мучитись даремно? Засни. Та буде щастіє тобі. Похерь, стань трупаком бездушним, Спокійним, звішеним, послушним, і цетера, і цетера. Не хочу я, пішли всі в…сад. Щастя не шукаю- жити мушу. Помремо всі. І мудрі, і тупі. А що там далі- то ніхто не знає; кому сцикотно, хай на вічність зазіхає. У кожного свій шлях, і правил тут нема, а істина- мабуть, одна, та хай собі лишається де є, шукать не буду. Захоче, сама знайде, а ні- обійдемось… Тільки не вчить, благаю, як правильно та Як повинно бути, бо вже зудить подекуди духовність та по три рублі кіло. Цитатки- то теорія, а практика в миру- це зовсім інша справа. То дякую, громада, за увагу. Бажаю жити. Щось то вийде. Та й усе…
2020-11-22 17:11:29
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ирина Дзвин
дякую)
Відповісти
2020-11-27 12:33:06
Подобається
Інші категорії
Вірші до свят Поеми Любовні Вірші в прозі Соціальні Історичні
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
848
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4095