Крик душі

Nika02_

Мені набридло, набридло Жити як хочуть інші Постійно слухати чужі поради Що я маю робити як слід Ось там чи там поступити Що маю я робити Слідувати якимось канонам Які не знаю хто придумав Я жити хочу як захочу І ніхто не зможе мене переконати І хоч складно вийти з зону комфорту Лише я буду знати Яким шляхом мені піти Та що мені робити Ніхто не зможе мене переробити Ми всі різні і несхожі Того не треба мене повчати На своїх помилках я повчуся І чомусь все-таки навчуся...

2020-08-12 18:18:03

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

)))точно. Своя разбитая коленка сильнее болит, чем чья -то. ✍️✍️✍️✍️✍️ Я такая же... Есть...а может была... Чути крик душі у твоєму вірші. А помилки у вірші можна виправити...вони ж коректуються. Гарного тобі редактора. Пиши. В тебе добре виходить ☀️🤗

Відповісти

2020-08-12 18:25:30

Подобається

Nika02_

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую за відгук❤

Відповісти

2020-08-12 18:33:46

Подобається

Інші категорії

Вірші до свят Філософські Для підлітків Вірші в прозі Ода Сумні вірші

Інші поети

Venti//

@ArchontOfFreedom

Julia K

@yy_mistress

Сонета

@Shpitalmann

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13431

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3031