Крик душі
Мені набридло, набридло Жити як хочуть інші Постійно слухати чужі поради Що я маю робити як слід Ось там чи там поступити Що маю я робити Слідувати якимось канонам Які не знаю хто придумав Я жити хочу як захочу І ніхто не зможе мене переконати І хоч складно вийти з зону комфорту Лише я буду знати Яким шляхом мені піти Та що мені робити Ніхто не зможе мене переробити Ми всі різні і несхожі Того не треба мене повчати На своїх помилках я повчуся І чомусь все-таки навчуся...
2020-08-12 18:18:03
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
)))точно. Своя разбитая коленка сильнее болит, чем чья -то. ✍️✍️✍️✍️✍️ Я такая же... Есть...а может была... Чути крик душі у твоєму вірші. А помилки у вірші можна виправити...вони ж коректуються. Гарного тобі редактора. Пиши. В тебе добре виходить ☀️🤗
Відповісти
2020-08-12 18:25:30
Подобається
Nika02_
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую за відгук❤
Відповісти
2020-08-12 18:33:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3858
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4926