...

K N

Я отпущу тебя мой милый псих,когда придёт пора,возможно,я буду о тебе грустить,и вспоминать тихо,небрежно,осторожно. Ты будешь обо мне скучать,кричать,скулить от боли. Я не сумею промолчать. Прости,прощай, поосторожнее. Увы,любовь мне не дана.Любить я сроду не умею,вот только жаль,что не убил меня,я отомстить за все сумею.

2020-05-28 11:10:04

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Гусейнов

Купу людей саме любов надихає на написання віршів в юному віці. Пиши)

Відповісти

2020-05-28 12:02:01

Подобається

Інші вірші поета

Всё начинается с глаз Близкие люди или прохожие

Інші поети

Zinzee Noel

@undiscoveredflower

jxsx_ kxlsxw

@jxsx_kxlsxw

Керол

@Carol_Lane

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2026

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10904