احزاني

Hikari_chan Hicari_chan

احاول نسيان الماضي ولكن لا استطيع احاول تحمل الحاضر فأُهزم لدي ذكريات سعيدة في طفولتي لكني لا أتذكرها احاول عدم البكاء لكن دموعي تتسلل على وجنتي لكن رغم كل هذا فلازلت احاول الابتسامه لكن لا اخفي انها احيانا تكون ابتسامه زائفه وخلفها جرح لايتماثل للشفاء ★★★★★★★ الكاتبه انا 😊

2018-09-10 17:32:48

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Hikari_chan Hicari_chan

انتي احلىىىىىىىى 😄😄😄

Відповісти

2018-09-11 08:51:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

9126

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11607