Троянди
Обіцяй, що відшукаєш, Серед темряви мене. Моє кохання відчуєш, Я хочу лиш тебе. Твої дотики ніжні, як промені сонця, Що торкаються ніжно до тіл. І троянди, що зів'яли в осені, Ми з тобою відродимо в ніч. На полотні твого ніжного тіла, Намалюю я зоряне небо. Моя душа – твою душу так хотіла, Що щоночі від болю горіла. Перетерти цей біль, Перечекай цей дощ зі мною. Нам вистачить з тобою сил – І вільними ми станемо з тобою. Ми птахами білими полетимо, В далекі мандри. С тобою будемо удвох, Немов троянди.
2018-10-18 10:48:19
44
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Sofi Error
Твой родной язык?
Відповісти
2018-12-27 14:37:20
1
МОРГАН РЕЙ
Відповісти
2018-12-27 14:40:04
Подобається
Sofi Error
Я изучаю
Відповісти
2018-12-27 14:40:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
840
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2374