МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА...
В нашем общежитии для "ангельского возрата" 70+ был новогодний праздник. Всех попросили приготовиться петь песни и читать стихи про зиму. Я запросил в Гугле "вірші про зиму". Попалось стихотворение Леси Украинки. Подумал, что как раз в эту зиму оно весьма актуально. И перевёл. Перевод ниже. МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА... «Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема... Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?» — В неньки спитала дитина. «Ні, не кожна, — одказує мати, — Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, — Ще зосталась пташина маленька». «Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?» «Не боїться морозу вона, Не покине країни рідної, Не боїться зими навісної, Жде, що знову прилине весна». «Мамо! Ті сиві пташки Сміливі, певно, ще й дуже, Чи то безпечні такі, — Чуєш, цвірінькають так, Мов їм про зиму байдуже! Бач — розспівалися як!» «Не байдуже тій пташці, мій синку, Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де під снігом поживу шукати». «Нащо ж співає? Чудна! Краще шукала б зерна!» «Спів пташині потіха одна, — Хоч голодна, співа веселенько, Розважає пташине серденько, Жде, що знову прилине весна». (Леся Українка) _____________________________________ МАМА, ТЫ ВИДИШЬ – ЗИМА… «Мама, ты видишь – зима Снегом траву покрывает, Пташки в саду не летают… Мама, ведь пташка любая От холодов улетает?» - Маму спросило дитя. «Не любая, - мать отвечает, – Видишь, пташка другой повадки Скачет весело возле хатки, – Холода она с нами встречает». «Что? Про зиму она не слыхала? Почему же она не сбежала?» «Не боится мороза она, Не покинет родного края Не страшна ей зима любая, Ждёт, что снова придёт весна». «Мама! Те серые пташки Очень они бесстрашны, Или они беспечны – Слышишь, щебечут так, Словно им всё неважно! Ишь – расчирикались как!» «Нет, они не беспечны, сыночек, Пташке малой снега – печали: Где найти бы еды кусочек Чтобы птенчики не пропали». «Что ж поёт она у дорожек?! Поискала бы лучше крошек!» «Щебетанье – потеха одна, – Голодна – зато как щебечет! Своей песней печали лечит, Ждёт, что снова придёт весна». (перевёл М.Польский)
2023-03-17 07:23:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4312
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3304