Великий
Надоело, когда дрожат руки, Когда не слушаются ноги А ты идешь, и хочешь быть "Великим" Но страх думает иначе. Ты идешь в огонь и воду, и думаешь что выжить нет и шанса. Сидя в окопе, парнишка рядом произносит пару строк. "Хочу жить, хочу героем быть! возможно ли все вместе!?" И тут враг подходить к нашему окопу Стреляя в нас из пушек в фронт. Я прикрываю этого парнишку и говорю: "Да это возможно ! Тебе я докажу !" Беру ТТ с одним патроном, одним и точным выстрелом, попадаю прямо в цель. Возвращаясь приносим мир, с победою в руках Кто-то из стоящих крикнул: " Вот герои наши", "Вот наша победа" Я остановился, сняв свою фуражку, поклонился. " Спасибо вам, вы стали нашим утешением" " Спасибо вам" Память о погибших и выживших..... 08.05.1945 09.05.1945 давайте помнить...
2019-05-09 19:34:54
11
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1474