Роздоріжжя життя
Розходиться безліччю путів Дорога під кожним кроком моїм Під кроком шлях, і творю його я Творцем я є, хоч творю лиш себе І кожен крок можливостей початок Проте зроби ще крок, й частина з них мине, Та вмить нові відкриються путі.
2023-08-03 06:16:04
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Морок Неферат
@Mark Fortis а ви з усвідомлених?
Відповісти
2024-05-14 19:53:06
1
Mark Fortis
@Морок Неферат Це звісно залежить від того, що у цей термін вкладати. Гадаю для мене так себе ідентифікувати буде занадто самонадіяно та зухвало. Тай бути усвідомленим завжди справа неможлива.
Відповісти
2024-05-15 06:31:55
1
Морок Неферат
@Mark Fortis цілком можливо, якщо щодня над собою трудитися
Відповісти
2024-05-15 18:53:46
2
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2871
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2488