Ода каві
Неймовірні відчуття коли зранку п'єш каву. Нікуди не потрібно спішити, бігти. Просто насолоджуєся цим прекрасним напоєм. Він проникає в кожну клітинку тіла, наповнює її, пробуджує. Навіть у великих кількостях збуджує. А чи можна порівняти людей з кавою? Звичайно. Такі люди повертають тебе до життя після довгого сну, наповнюють ним. За такими людьми стоїть Щастя. Або вони і є тим щастям самі. В таких людях є своя сила, своє прекрасне. Вони дають свою енергію, дають себе. І кожна зустріч з такими людьми, немов чашка запашної, ароматної кави. Якої хочеться ще і ще. Ними неможливо напитися. Від них виникає залежність. Будь то горнятко міцного американо, чи запашного латте. Там вже байдуже, головне, щоб ТА Людина була поруч.
2018-08-17 17:25:20
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3179
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4301