Ода каві
MAryy
Неймовірні відчуття коли зранку п'єш каву. Нікуди не потрібно спішити, бігти. Просто насолоджуєся цим прекрасним напоєм. Він проникає в кожну клітинку тіла, наповнює її, пробуджує. Навіть у великих кількостях збуджує. А чи можна порівняти людей з кавою? Звичайно. Такі люди повертають тебе до життя після довгого сну, наповнюють ним. За такими людьми стоїть Щастя. Або вони і є тим щастям самі. В таких людях є своя сила, своє прекрасне. Вони дають свою енергію, дають себе. І кожна зустріч з такими людьми, немов чашка запашної, ароматної кави. Якої хочеться ще і ще. Ними неможливо напитися. Від них виникає залежність. Будь то горнятко міцного американо, чи запашного латте. Там вже байдуже, головне, щоб ТА Людина була поруч.
2018-08-17 17:25:20
3
0
Інші вірші поета
Без назви (були і сумні моменти до К.) Мій початок Мої рідні очі Без назви
Інші поети
Educatorus Librarium
@educatorusdigitelli
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2865
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10608