Моя
І ось Ми побачились знову І байдУже, що то було Чи дзвінок чи була розмова Тепер я не можу отак один бути Тепер вже не зможу Тебе я забути І з кожним словом наче випиває отрути Пишу тобі про кохання А сам же хочу від тебе Хоч слово про нього почути А ти - так не можна І борешся з головою Але ж знаю Що зараз зі мною Ти почуваєш душу живою І не потрібно тут шукати відмовок Наша історію це не уривок А ціла поема І вже без дилеми Ти просто лишися Зі мною тут поруч І серцю скорися До мене, мила... До мене схилися Max Richter- Meeting again
2018-12-05 19:47:00
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3080
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2578