Моя
І ось Ми побачились знову І байдУже, що то було Чи дзвінок чи була розмова Тепер я не можу отак один бути Тепер вже не зможу Тебе я забути І з кожним словом наче випиває отрути Пишу тобі про кохання А сам же хочу від тебе Хоч слово про нього почути А ти - так не можна І борешся з головою Але ж знаю Що зараз зі мною Ти почуваєш душу живою І не потрібно тут шукати відмовок Наша історію це не уривок А ціла поема І вже без дилеми Ти просто лишися Зі мною тут поруч І серцю скорися До мене, мила... До мене схилися Max Richter- Meeting again
2018-12-05 19:47:00
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2173
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3384