فينقطع النبرُ بين المطالع
«وهو كذلك يا عم، لقد ماتت بلادي صباح امس وفي المساء وقُتلت عصر اليوم والآن عزاء» أغمض عيناه متكئًا على الجدار خلفه يتنهد، ضلوع قفصه الصدري تؤلمه بشدة، تعذيب الأسبوع الماضي لم يختفي أثره حتى الآن، اضلعه الأربع والعشرون يتوسلون لأجل راحة يمكنهم بها وضع مساحة لرئتيه فيستطيع التنفس بشكلٍ جيد، لكن أولئك الغرابيب لم يسمحوا لهم بإلتقاط أنفسهم حتى.
2021-08-04 00:36:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1513
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1329