Крик душі
Весь світ - це всього лиш біль, Весь світ - жорстокий та короткий. Хоча, є хоч момент любові. Але життя ми проживаємо коротке... Хтось може не пізнати болі, А може навіть й тої самої любові. Усі ми різні, різний шлях, життя. У кожного був відчай й страх. Хтось каже, що життя прекрасне, А хтось все каже й каже - ні! Хтось відчував любов, А хтось лиш, один біль в житті. Якщо хтось каже, що життя приносит - біль. Ти просто обійми тую людину, Їй не вистачає лиш одне - Бути коханим та потрібним. Просто переконайте ту людину, Що світ існує з добрими людьми! Хоч їх і мало, але все ж, Це краще ніж нічого! І після цього, подумайте прошу! Якщо хтось з ваших друзів, близьких Говорить - що весь світ всього лиш один біль, То не осуджуйте його там щойно! Йому напевне лиш недостає любові, Якою обділив його цей світ. Якщо ви бачите порізи на руках, чи ще щось. Не думайте, що з'їхав він із глузду, Це просто крик душі про допомогу! Яку так дуже сильно хочуть тії люди! Але багато з нас не розуміють цього... Їх більше ще кцюють і ображають... І більше заганяють у куток. Де вони, на самоті самі с собою, Вирішують чи жити їм, чи ні.
2019-02-16 20:53:53
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Еріка Ангел
Другий раз перечитала вірш, лише зараз вловила суть. (Трохи просльозилась)
Відповісти
2019-02-17 11:44:24
2
ek
😍😍😘
Відповісти
2019-03-14 17:11:15
1
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1586
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2354