Окрім нас
Man Vi
Забуте навколо усе, окрім нас. І світло так сяє. І дивно, й цікаво. Незнаний давно тут старенький пан Час, Лиш ми із тобою з горнятками кави. Закутаю всю аж по самії вуха. І навіть якщо не захочеш цього. Мороз за вікном мене не послуха, Ураз забере дрогоцінне тепло. Погасне ліхтар — сидітимем в тиші, Будемо глядіти на тіні в вікні. Вони ж-бо скрізь ходять, усі нами дишуть, Горять прешалено в безжальнім вогні. І кава остине — і ми десь полинем Посеред думок і знайдемо себе. Візьмемо слова щонайбільші і сильні, Візьмемо їх сенс, хай вперед нас несе. Зупинемось тут і постоїмо знову, У місці шаленім, забутім й пустім. Ми змінимо все! — і підемо на лови, Блукати у лісі, неначе німі.
2018-11-23 19:47:58
8
0
Інші вірші поета
Самотності Вицвітають вірші N E Z A B U D K A Навчила
Інші поети
Minyunsu3
@Minyunsu3
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361