Туман і Тиша
Ой-ой, густий тумане, Тишо,
Куди і звідки ви йдете?
І хто ж то вам життя залишив?
І хто ж то ваше он несе?
Чиїї душі ви ковтнули?
Чому померк дитячий сміх?
Бояться вас усії люде!
Який вони вчинили гріх!?
Немало з них при вас раділи,
Хтось кликав так, що аж моливсь!
Чому ж тепер ви, мов жовніри,
Пустили кігті, наче рись?
Уже й вогонь погас навколо.
Не вспінете – та й Шу засне.
Ідіть вже! Знаю, Тишо, того,
Кого туман твій омине.
Коментарі