تحرر
كم تمنينا لو خلقنا طيور نحلق بأي وقت كيفما نشاء وأينما نريد نبتعد عن كل شيء يحزننا وندع الهموم تتلاشى عند التحليق في السماء منذ كنت صغيرة وإلى اليوم عندما أرى طير أهمس الكثير الكثير المدفون داخل. قلبي ثم أحرره من القيود أقول له اذهب وافعل ما تريد يكفي أن آراك تفعل ما يحلو لك ف هذا يعوض عن شيء بسيط في داخلي حلق إلى السماء السابعة حلق إلى اللانهاية واكرم علينا بزقزقة منك تلك الزقزقة افهم منها كل شيء أتدري أيها الطير عندما أبادلك الحديث وتشاركني بزقزقة خير من ألف حديث مع البشر يكفي شعور الراحة والطمأنينة التي تمنحني اياها أيها الطير ألا يكفينا آلام وتجريح وأني استحلفك بالله أن تحمل هذه الرسالة إلى السماء وما بعدها سماء يكفي أريد أن تخرج الروح إلى بارئها اعلم بأن من الممكن ألا ارتاح في الأخرة لكن صدقني بأن كل ما أريده هو الاختفاء استئمنك واستحلفتك بالله لا تنسى ذلك استودعتك لدى الله هيا يا عزيزي حلق ولا تنسى اتفاقنا #ميس💔🕊
2018-09-01 10:19:25
2
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Mais Hadid
@Sho8765Sho نتمنى حسن الخاتمة على أي حال
Відповісти
2018-09-03 07:42:31
Подобається
Mais Hadid
@نـُونِه بالطبع لديه جروح لكن على الأقل نستطيع ان نسرح بخيالنا من وجهة نظر انسان
Відповісти
2018-09-03 07:43:37
1
نـُونِه
@Mais Hadid مريحٍ نوعاً ما لنا نحنُ البشر رؤيه طير يطير عالياً ، هذا الجواب الصحيح😁
Відповісти
2018-09-03 07:56:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7492
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924