Παν - ὁ θεός ὁ ἤδη θνητός (Пан- бог, що вже смертний)

Хонна

Десь далеко у лісі Було спражнісеньке літо. Цілодобово, цілороково Там панувала тепла погода. В тому лісі дім був без даху. А у домі лише одне ліжко стояло. Воно було теж дерев'яне, Як і сама ця малесенька хата. Хто ж оселився у лісі в горах, Біля озера такого прозорого, Як кришталева сльоза молодої, Дівчини, що чиста своєю душею. То була територія Пана, Чоловіка з ногами козла. Це король всіх сатирів - Він пан їх. А його королівство - поля! Пан панував над природою. Тож він пан був всієї планети. Його царство ліса, луги і поля А іноді навіть все небо! Всюди де є щось живе, То царство великого бога. Божества - що давно вже як смертний... Він вже на порозі кінця. Пан помирає, а з ним і планета, Дика природа: луги, ліса, небо. Виновні тут люди.. Бо вони самі вже стали богами. Вони вирішають долю планети. Тож боги тепер не потрібні. А Пан - то перша.революційна.жертва.

2023-07-27 14:23:19

5

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Хонна

@Lexa T Kuro до речі ні, я не читав цього твору. Але назва вже інтригує🤔 я подивлюсь що то за твір, і якщо сподобається, то прочитаю)) дякую за коментар. Є одна цитата, що стосується всіх цих давній міфологій і взагалі богів - "боги доти будуть жити, поки в них вірять", ну або якось так, точної цитати нажаль не пам'ятаю)

Відповісти

2023-07-27 14:55:42

1

Lexa T Kuro

@Хонна Мої друзі сказали, що я божевільна, що прочитала цю книгу всю) Вона велика).

Відповісти

2023-07-27 14:56:44

1

Хонна

@Lexa T Kuro ну розміри мене ніколи не лякали😅 я теж можна сказати божевільний читач) (чого я тільки не читав.. і скільки..)

Відповісти

2023-07-27 14:57:35

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1244

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4915