****
Хонна
Мить, час, вічність Три слова і всі Говорять про щось Дуже таки неймовірне Бо всі вони дуже болючі, Особливо ця "Мить" Ось дивіться тут просто За кожною миттю стоїть Якісь дуже важливі або і не дуже Але ж спогади І кожні зникають також швидко Як і сама Мить І більше не зможеш ти ловити їх, Вони вже витікають далі І наступає Час Той, що ніколи не зупиниться для нас І не дивлячись на все, Що відбувається в житті, Він йде своїм шляхом без зупину і відпочину Та є ще одна річ - Вічність, Що завжди з нами залишалась Вона не має форми, кольору та звуку, Але ми відчуваємо її наявність Всюди, довкола нас, у нашому серці І коли наш Час закінчиться, Вона залишиться з нами назавжди.
2023-02-28 18:19:40
2
0
Інші вірші поета
Твій сон Спогади минулих літ Ἀρης καὶ οἱ υἱοί αὐτου (Арес та його сини) Сад серед душ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5696
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2823