Вірші
Поштовх
Відділи думки від емоцій.
Забудь недослуханий спів.
Затримай свій погляд на сонці.
Згори на очах у дощів.
Піднось свої руки до неба.
Сховайся від тиску сторін.
Не стань лицеміром для себе.
Напружся, щоб встати з колін.
Згорни своє тіло під пледом.
Обдумай значення снів.
Стань більше, ніж лиш силуетом.
Замрійся під скрипи дахів.
Тримайся в польоті під небом.
Не бійся коли-небудь впасти.
Візьми, що важливе для тебе.
Цінуй. Все не так важко вкрасти.
19.09.20
3
0
331
Що значить "кохання"
Так значать багато для мене
Слова, що ти кажеш щоденно,
Почути лише мені треба
"Люблю", щоб заснути напевне.
Що ж значить це слово - кохання?
Як суть нам його зрозуміти?
Це довгі, ласкаві прощання,
Чи зранку даровані квіти?
А може, палкі поцілунки
Й метеликів рій розривання?
А чи навпаки - як з малюнку
Душі весняне оживання?
Боюсь, що жарке почуття це
Згорить, навіть тліти не зможе,
При думці такій моє серце
Шалено і дрібно тріпоче.
Хто ж хоче, всю душу відкривши,
Її на замки закривати?
І хтозна, чи зовсім згорівши,
Довіра ще буде палати.
Та й серце людське - не для того,
Щоб знову і знов розбивати,
Інакше - нічого святого
В житті більш не будете мати.
6
1
567
Для щастя
Чому, коли самі щасливі,
Страждає хтось поряд із нами?
І запах оцих апельсинів
Не лічить близьких наших рани.
Ти прийдеш їм на допомогу,
Бо ти - справжній друг, не фальшивка,
Вони ж здіймуться у дорогу,
Дорогу життя. Без підтримки.
Чому ж не зважаєм на поміч,
Коли вона нам так потрібна?
Чому не підемо пліч-о-пліч,
Відкинувши гордість у прірву?
Хіба так багато нам треба
Щоб жаль наш розвіявся й смуток?
Чи сотні зірок прямо з неба,
Чи квітів улюбених жмуток?
А може, одна лиш можливість
Когось до душі приголубить?
Для нас - це уже необхідність
Бути разом з тими, хто любить.
7
0
696
Лунные чувства
Мы сидели на крыше в объятиях сумрака,
Ветер пел песни нам, а может и облаку.
Мы глядели в тот низ и спокойствие пропасти,
Нехотя познакомившись с чувством гнева и гордости.
Мы глядели во тьму, все пространство заполнившей,
Только свет фонаря лился где-то внизу.
Вроде так далеко, и, вы знаете, вовсе не прошеный,
Эт намёк: наша жизнь хочет снова сменить полосу.
Ты смотрел на Луну, Солнца свет отбивающей;
Злились мы, хоть в груди - чувство бабки порхающей.
Лишь за руку возьми, я прошу, - и я сразу же
Позабуду желание вниз, в свет мелькающий.
Мы пойдём на Луну, вместе за руки взявшися,
На вершины взойдем: будет снег там растаявший.
Всем врагам вопреки мы преграды разрушим, и
Будем вместе всегда, и ко всем равнодушными.
7
2
523
Only a matter of time
Світає... Край неба палає
Червоне сонце, вранішня зоря.
Ми ледь живем, а час усе минає
І не повернеться ніяк здалля.
І не повернеться... Згадай той час,
Поки ти бігати не вмів
Й не знав, тепер що таке буде,
Що мусять люди тліти й виживать,
не жити.
Згадай... Згадай, як мати сльози витирала,
Як плакав ти, бо падав. Не з гори,
Під ноги сам собі, на тім асфальті,
Що дер тобі колінця. А тепер?
Ти вже не плачеш, виріс-бо хлопчина,
І мусиш думать: далі буде як
Твоє життя плисти під дудку долі?..
Ба ні... А мати все-таки навчила,
Як всі випробування взять й пройти,
І не забути ті вітрила,
Що змушували тебе йти.
Іти до мрії... Вірити в життя.
Де ми не думаєм, що "гречка вже по сорок",
Радіємо, що маємо сім'ю й кота,
Де ми все бережем, немов зіницю ока,
Де ти живеш, і рада, що жива.
Де вже немає місця смутку й болю,
Де сонце сходить й вранішня зоря...
Ми ледь живем. А час ми не плекаєм,
Що не повернеться ніяк здалля.
------------------
🎵Break My Fucking Sky - Winter. Lost Smile
🎵Break My Fucking Sky - A Shattered Memory
4
0
471
Осінь неповернення
Ця осінь вже ніколи не вернеться.
Горіхи не впадуть під ноги нам,
Можливо, ще весною відгукнеться
Цей дощ, дарований садам.
А може, ти відчуєш спів душі
Від тих часів, коли на листя стала,
Воно ж тобі мелодією мрій
Усю дорогу шурхіт дарувало.
Я впевнена, побачиш уві сні
Маленьку стежку, травами покриту
Я впевнена, відчуєш спів душі,
Й згадаєш тему, зовсім не закриту.
Візьмеш ти чашку чаю на столі
І виглянеш спокійно у віконце,
Іскру знайти щоб в вранішній імлі,
Щоб не забуть, як виглядає сонце.
Бо осінь - це пора казкових мрій,
Вона дозволить нам відчути ностальгію,
Це тихий час. Це час для сну, не дій,
Це час, завжди даруючий надію.
10
0
551
