Яна і Аня
Табір "Мрія"
Просто Тоха
Справжній вогник
Запахло смаженим...
Льодовитий океан душі
Табір "Мрія"
Нарешті тепле літо. Можна купатися у прохолодній воді і досхочу наїстись морозива. Але Аня сумувала. Яна поїхала до бабусі і більш ніхто не хотів з нею гуляти. Вона сиділа на дивані і гортала книгу. Їй думки перервав стукіт у двері. "Мама?"-подумала Аня і не прогадала.                                                          -Привіт, сонечко. У мене для тебе гарна новина. Ти їдеш в табір!- мама посміхнулася і поцілувала дочку у щоку.
-Це все дуже добре, але я не поїду одна!- відрубала Аня.
- Я знала, що ти так скажеш, тому з тобою поїде Яна. Я домовилась з її батьками і вони придбали путівку.Ти задоволена?-запитала мама.
- Справді? Ну тоді, я щаслива! Люблю тебе, матусю.
- І я тебе. Доречі, ти поїдеш вже післязавтра! Тому, швидко збирай речі і ми підемо у магазини, докупляти те, чого в тебе немає.- посміхнулась мама і скинула з себе білі туфлі.
***
"Нарешті, цей день настав! Ми їдемо поїздом у табір. Біля мене Яна. І 21 день ми проведемо без батьків! Ура!"- Аня не тямила себе від щастя. Вона постійно думала про цей табір. Їй розказували, що там є дискотеки. На всякий випадок, вона взяла косметику. Ось-ось потяг прибуде до станції. Не далеко, в Межиріччі, розміщується їхній табір.
Поїзд скидав свою швидкість. Якась тітонька по гучномовцю об'явила про їхнє прибуття. Вокзал був дуже великий і дуже красивий. Біля нього їх чекали малесенькі, душні автобуси, які мали відвезти їх до табору. Крім
Яни і Аня ще було з тридцять чоловік, переважно їхнього віку.
***
Далі буде...
© Mabel McCabe,
книга «До зірок...».
Просто Тоха
Коментарі