Яна і Аня
Табір "Мрія"
Просто Тоха
Справжній вогник
Запахло смаженим...
Льодовитий океан душі
Запахло смаженим...
Антон миттєво спалахнув рум'янцем. Яна тихо підійшла до ліжка. Якщо б люди вміли спопеляти поглядом, від Антона залишилась хіба, що купка попелу. Антон розгублено ковтав повітря і зиркав то на Аню, то на Яну. Аня першою порушила мовчанку.

- Яна, ти вже розклала речі? Мені мало місця, можна я твою другу поличку займу?-швидко протараторила Аня. Вона намагалася відволікти Яну, але та вже спалахнула.

-Вийдииии!-кричала вона,-Бачити тебе не хочу!

Антон намагався їй пояснити, що він прийшов тільки запитати,але вона кричала і хлопець здавшись, пішов у кімнату.

Здається, що це тільки друзі і немає причини так кричати, але для Яни він був іншим... Антон- єдиний в кого Яна закохалась по-справжньому. Вона зрозуміла це відразу, але ще в поїзді помітила як  хлопець поглядає на Аню. Це було терпимо, але тепер...

Яна впала на своє ліжко і ридала. Через хвилину підбігли вожаті, але Аня пояснивши все, випроводила їх за двері. Вожаті зрозуміли і пішли. Вона сіла на краєчок ліжка і заходилась гладити Яну по голові. Почала говорити що він для неї просто друг, вони зовсім різні і так далі. Через п'ять хвилин Яна піднялась. Скуйовджене волосся, плями від туші і тонального крему зовсім не прикрашали її. Аня порадила дівчині вмитись, але перед тим поклялась, що ніколи не буде разом з Антоном. А в самої здається камінь повис на серці. Яна повірила. Подруга ніколи не брехала і завжди дотримувалась обіцянок, як і в цей раз...
***
Далі буде...
© Mabel McCabe,
книга «До зірок...».
Льодовитий океан душі
Коментарі