Магістрал
Звільнився ранок від нічних оков,
Квітує сяюче, огнисте вбрання,
Пташина пісня долина з дібров,
Несміле променя між гіль блукання...
Дурманить і п'янить мене твій зов,
Не вгамувати серця трепетання,
Запалюються думи знову й знов,
Тремчу, мов лист, од страсного жадання.
Слова слодкі ріками журчать,
Тендітних звивин манить кість слонова,
Жагучі очі пристрастю горять.
Ця усмішка зваблива й загадкова...
Моя Венеро, як мені встоять..?
Розвилась по плечах коса медова...
Квітує сяюче, огнисте вбрання,
Пташина пісня долина з дібров,
Несміле променя між гіль блукання...
Дурманить і п'янить мене твій зов,
Не вгамувати серця трепетання,
Запалюються думи знову й знов,
Тремчу, мов лист, од страсного жадання.
Слова слодкі ріками журчать,
Тендітних звивин манить кість слонова,
Жагучі очі пристрастю горять.
Ця усмішка зваблива й загадкова...
Моя Венеро, як мені встоять..?
Розвилась по плечах коса медова...
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Магістрал
Дуже гарно
Відповісти
2024-06-29 10:33:01
1