Коли виходиш з дому
коли виходиш з дому ти не знаєш кого зустрінеш з ким пройде твій день ти просто йдеш ступаєш крок за кроком у новий світ де хтось тебе чекає це хтось вже бачив як ти йдеш повільно так байдуже до всього це він він бачив як сідаєш у маршрутку і як дзвенять монети в гаманці йому приснилось що ви разом і що його рука в твоїй руці йому хотілось бачити ще більше тебе забути щоб відчути ще раз момент кохання тоді як вперше тебе побачив забути і згадати що сказала як бавилась наївно у слова а він чекає так ніби сонце забере її до себе а його залишить отут на вулиці серед дощів серед брудних провулків залишить тут де все як завжди він згадав її усмішку той раптовий подив вона пішла він знає що для неї приготував вже ліжко інший чоловік вона йому віддасться просто так посеред ночі з музикою джазу на теплих і шовкових ковдрах там затишно і видно як злітають літаки у хмарах загорнуть в обійми залюбки і б’є годинник що пора іти пора а він забуде що було тоді забуде як побачив її вперше розвіє вітер всі його листи і скаже це було красиво моє кохання згасло у душі
2020-09-13 08:42:23
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2952
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4510