Згубне Кохання
– Не дивись мені в очі, не можна! Не читай у них несказані слова! Ти ж бачиш: наші долі не тотожні, І лиш в казках трапляються дива... Не цілуй вуста такі жадані, Не тони в обіймах, мов в вині... Ти ж бачиш, о, єдиний мій коханий, Що не бути з тобою мені... Не шукай мій слід стежками лісу, Моє кохання тебе згубить через мить... Краще, милий, долі вже скорися, І оминай краї наших зірниць... – Тебе кохаю сильніше за життя. Заборони не лякають. В тобі я вже давно тону, то ж навіщо ти тікаєш ? Не ховай свої сліди ти ж знаєш їх я віднайду. Тож для чого тобі це все ? Для чого тікаєш? Ти ж теж відчуваєш. Ти як і я кохаєш. То ж навіщо це все ? Прошу не мовчи. Від мене ти не йди. Прошу дозволь відчувати знову тепло твого тіла в моїх руках. Дозволь відчути знову смак твоїх уст. Тебе я молю... Покажись моя люба. Я так хочу побачити тебе що дурію. Знаєш твоя постать приходила у мої сни. Прокидаючись я боявся що ти лише марево, прекрасне марево моїх мрій. А тепер я боюсь залишитись на самоті... Вірш написаний співаторами @SandraMey @sandrine_ukrainian
2023-08-23 07:44:14
1
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16053
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1726