Клавіши фортепіано
Чорна, біла, біла, чорна Ре дієз, мі, фа й соль бемоль. Клавіши виглядають однаково. Кожна на вигляд - одна. Але це тільки так зовні Звучати - це їх головна і єдина мета. Кожна має свій певний Не повторний іншими звук. І не можна сказати, Хто з них співає красиво, А хто звучить як простий шум. Я не можу їх порівняти. Вони всі унікальні, але.. Разом вони більш цікаві. Разом акорди, суспільство, Це щось вже нове! Вірш створений @Magistr_Honna
2023-08-23 19:51:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2241
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12988